Живими атенуйованими є вакцини проти:

• туберкульозу (БЦЖ)
• кору, епідемічного паротиту, краснухи (КПК)
• вітряної віспи
• оральна поліомієлітну вакцина (ОПВ, через рот)
• ротавірусної інфекції (через рот)
• жовтої лихоманки
• а також натуральної віспи, туляремії, бруцельозу, сибірської виразки.

Такі вакцини проходять процес атенуації - ослаблення мікроорганізму із зниженням вірулентності при збереженні вихідної антигенності.

Живі атенуйовані вакцини не вводять вагітним (про всяк випадок) та при наявності деяких імунодефіцитних станів.

Про імунодефіцити можна почитати тут: Імунодефіцити - наскільки це серйозно.

Для виявлення підозри на первинний імунодефіцит у дитини можна пройти онлайн-тест.

При підозрі на імунодефіцит потрібна обов'язкова консультація лікаря-імунолога. При деяких із цих захворювань живі вакцини протипоказані, натомість показані всі додаткові неживі (інактивовані) вакцини.

Всім іншим людям вводити живі вакцини безпечно.

Особливістю живих вакцин є те, що ін'єкційні живі вакцини можуть впливати одна на одну. Тому дві ін'єкційні живі вакцини потібно вводити або з різницею в 1 місяць, або в один і той самий день.

А неживі (інактивовані) вакцини можна вводити з будь-якою іншою (живою чи неживою) вакциною як завгодно, в той самий день чи будь-який інший день.

Так само пероральні (через рот) живі вакцини не впливають на будь-які інші (живі чи неживі) вакцини, тому їх теж можна вводити з іншими вакцинами як завгодно, в той самий день чи будь-який інший день.